Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непричком
непричкома
неприязний
неприязно
неприятель
неприятельство
непроворняка
непроторений
непроха
непрощений
непряха
непутити
непутній
непутно
нерадісний 2
нерадісно
нераненько
нерано
нереститися
нересть
нерет
неристь
нерівень
нерівний
нерівно
нерівня
нерість
неробітний
неробітник
неробітниця
нерод
нерода
неродючий
нерожень
нерозборливий
нерозважний
нерозважно
нерозвитний
нерозгужений
нерозень
нероззнака
нерозум
нерозумний
нерость
нерухомий
нерухомо
нерушиме
несамовитий
несамовито
несвідомий
несвідомість
несвідомо
несвітній
несила
неситий
неситство
несить
несів
несказанний
несказанно
нескінченний
нескінченно
нескладно
несконченний
нескреба
нескребений
неслава
неслиханий
неслихано
неслід
неслух
неслухняний
неслух'яний
неслушний
неслушно
несмак
несмачний
несмертельний
несмертельність
несміливий
несміливість
несміливо
несміляк
несогірше
несогірший
несперечливий
неспірний
несплячки
несповна
неспогаданий
неспогадано
несподіваний
несподіваність
несподіванка
несподівано
несподіяність
неспокій
неспокійний
неспокійник
неспокійно
неспокутуваний
неспосібний
неспосібнісінький
неспособний
неспособнісінький
несправа
несправний
несправуватися
неспромога
неспроможний
неспроможність
нестак
несталий
нестанівкий
нестатечний
нестатечність
нестаток
нестелепа
нестеменний
нестеменнісінько
Викисати, -са́ю, -єш, сов. в. викиснути, -ну, -неш, гл. Вымачиваться. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду. Ном. № 6074.
Випрацювати, -цюю, -єш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.
Годинонька, -ки, ж. Ум. отъ година.
Ду́бельт, -та, м. Бекасъ, дупель Scoloрах major. Вх. Пч. II. 14.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.  
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты. Вх. Уг. 246.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась. Мнж. 188.
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Нас спонсорують: