Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непричком
непричкома
неприязний
неприязно
неприятель
неприятельство
непроворняка
непроторений
непроха
непрощений
непряха
непутити
непутній
непутно
нерадісний 2
нерадісно
нераненько
нерано
нереститися
нересть
нерет
неристь
нерівень
нерівний
нерівно
нерівня
нерість
неробітний
неробітник
неробітниця
нерод
нерода
неродючий
нерожень
нерозборливий
нерозважний
нерозважно
нерозвитний
нерозгужений
нерозень
нероззнака
нерозум
нерозумний
нерость
нерухомий
нерухомо
нерушиме
несамовитий
несамовито
несвідомий
несвідомість
несвідомо
несвітній
несила
неситий
неситство
несить
несів
несказанний
несказанно
нескінченний
нескінченно
нескладно
несконченний
нескреба
нескребений
неслава
неслиханий
неслихано
неслід
неслух
неслухняний
неслух'яний
неслушний
неслушно
несмак
несмачний
несмертельний
несмертельність
несміливий
несміливість
несміливо
несміляк
несогірше
несогірший
несперечливий
неспірний
несплячки
несповна
неспогаданий
неспогадано
несподіваний
несподіваність
несподіванка
несподівано
несподіяність
неспокій
неспокійний
неспокійник
неспокійно
неспокутуваний
неспосібний
неспосібнісінький
неспособний
неспособнісінький
несправа
несправний
несправуватися
неспромога
неспроможний
неспроможність
нестак
несталий
нестанівкий
нестатечний
нестатечність
нестаток
нестелепа
нестеменний
нестеменнісінько
Безкарно нар. Безнаказанно.
Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Ґуна́дза, -зи, ж. 1) Большая шишка. Мнж. 182. 2) Шарообразный свертокъ. Мнж. 182.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба. Рудч. Ск. І. 88.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
Золотець, -тця́, м. Червонецъ. То ж не піп купував і не дяк торгував, а чернець-молодець та за свій золотець. Грин. III. 552.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір. Чуб.
Оббризкувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зкати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7.
Нас спонсорують: