Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наконечник

Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОНЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОНЕЧНИК"
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива. Камен. у.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Нагляда́тель, -ля, м. Присмотрщикъ. Як я поїду, хай він буде наглядатель до моєї хати. Васильк. у.
Покривайлечко, покрива́лечко, -ка, с. Ум. отъ покривало.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Спросонку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг. Левиц. Пов. 78.
Тусок, -ску, м. = туска. Шух. І. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОНЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.