Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наглумитися
наглумлятися
нагляд
наглядання
наглядатель
наглядати
наглядітися
наглядом
наглядувати
наглядці
наглянути
нагляти
нагнати
нагніватися
нагніт
нагнітити
нагнічувати
нагноїти
нагноїтися
нагнуздувати
нагнути
наго
наговорити
наговорювати
наговорюватися
нагогошитися
нагода
нагодити
нагодитися
нагодовувати
наголо
наголоватки
наголовач
наголовок
наголос
наголосити
наголошувати
наголубитися
нагомоніти
нагомонітися
нагонити
нагонцем
нагоня
нагоріти
нагорнути
нагорода
нагороджувати
нагороджуватися
нагорожати
нагортати
нагорь
нагорюватися
нагоряний
нагоряти
нагосподарювати
нагота
наготовити
наготові
наготувати
награватися
нагребати
нагремітися
нагризати
нагрівання
нагрівати
нагріватися
нагрімати I
нагрімати II
нагріти
нагрішити
нагробок
нагромаджувати
нагромаджуватися
нагрубка
нагрудник
нагружати
нагрукати
нагрущати
нагрюкати
нагрюкатися
нагуготіти
нагукати
нагул
нагулити
нагулювати
нагуляти
нагулятися
нагуркати
нагусти
нагустися
нагуторити
нагучати
наґвалтувати
наґрамузляти
наґунадзити
над
надавати
надаватися
надавець
надавити
надавлювати
надавця
надалі
наданий
надання
надаремне
надаремний
надарити
надаряти
надати
надача
надбання
надбанок
надбати
надбережжа
надбережний
надбивати
надбиватися
надбити
надбігати
Збли́зька́ нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька. Чуб. V. 238.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Поодн.. Cм. повідн..
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Роздоброхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести. Котл. Ен. II. 14.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Самогужки нар. = самотужки. Вези мене швидче додому, тільки самогужки вези мене. Рудч. Ск. I. 166. Не просто-ли это опечатка вмѣсто: самотужки?
Тримати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. МПр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Камен. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Ном. № 77. 2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято. Ном.
Нас спонсорують: