Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наглумитися
наглумлятися
нагляд
наглядання
наглядатель
наглядати
наглядітися
наглядом
наглядувати
наглядці
наглянути
нагляти
нагнати
нагніватися
нагніт
нагнітити
нагнічувати
нагноїти
нагноїтися
нагнуздувати
нагнути
наго
наговорити
наговорювати
наговорюватися
нагогошитися
нагода
нагодити
нагодитися
нагодовувати
наголо
наголоватки
наголовач
наголовок
наголос
наголосити
наголошувати
наголубитися
нагомоніти
нагомонітися
нагонити
нагонцем
нагоня
нагоріти
нагорнути
нагорода
нагороджувати
нагороджуватися
нагорожати
нагортати
нагорь
нагорюватися
нагоряний
нагоряти
нагосподарювати
нагота
наготовити
наготові
наготувати
награватися
нагребати
нагремітися
нагризати
нагрівання
нагрівати
нагріватися
нагрімати I
нагрімати II
нагріти
нагрішити
нагробок
нагромаджувати
нагромаджуватися
нагрубка
нагрудник
нагружати
нагрукати
нагрущати
нагрюкати
нагрюкатися
нагуготіти
нагукати
нагул
нагулити
нагулювати
нагуляти
нагулятися
нагуркати
нагусти
нагустися
нагуторити
нагучати
наґвалтувати
наґрамузляти
наґунадзити
над
надавати
надаватися
надавець
надавити
надавлювати
надавця
надалі
наданий
надання
надаремне
надаремний
надарити
надаряти
надати
надача
надбання
надбанок
надбати
надбережжа
надбережний
надбивати
надбиватися
надбити
надбігати
Білан, -на, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. ІІІ. 224. Ум. біланчик.
Дріму́х, -ха, м. пт. Козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Пч. ІІ. 9. Cм. дрімлюх.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
Коворот, -ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. ІІ. 171.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. Чуб. II. 21, 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. К. Бай. 30. 3) Ливрея.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6)язико́м. Болтовня.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Сироїжечка, -ки, ж. Ум. отъ сироїжка.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.
Шамнути, -мну, -неш, гл. 1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув. О. 1861. V. 69. 2) Поналечь на весла. Вас. 212. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах. Левиц. Пов. 350. 3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Кролев. у. Ніщо не шамне. Лохв. у.
Нас спонсорують: