Великорозумний, -а, -е. Очень умный. Ти вже в нас великорозумний.
Вж... Cм. уж...
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться.
Поперенюхувати, -хую, -єш, гл. Перенюхать (во множествѣ).
Приспівувати, -вую, -єш, сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» Нехай лишень сядуть за стіл, уже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин як болван.» А вона сама грає і приспівує. приспівувати парубка дівчині. Называть ихъ имена вмѣстѣ въ пѣснѣ. 2) Упустить, утратить изъ за пѣнія. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала и т. д. — Cм. приснідати.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. А що се ти вкоїв, псявіро? Вкоїти халепи.