Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець. Екатер. у. Залюбовск.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Поміж II, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. Г. Барв. 544. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина. Лебед. у.
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш. Лукаш. 124.
Прас, -су, м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіевск. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.
Нас спонсорують: