Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Баша Ii, -шати, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє... І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
Гноївка, -ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. Посл. А вона тільки зуби зціпила. МВ. ІІ. 38. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. МУЕ. III. 17. Шух. І. 154, 228. Чуб. VII. 400. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) Родъ пѣсни. Маркев. 34. Сопілка зуба затинала. Котл. Ен. І. 19. Ум. зубик.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ». Сим. 45.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Самий 2, сама и самая, саме и самеє, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого що-дня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога — самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. самі за себе. Одни только. А багато було людей в церкві? — Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. саменький, самесенький.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Нас спонсорують: