Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Арапі́й, -пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.
Вискирити, -ся. Cм. вискиряти, -ся.
Відмерти Cм. відмірати.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Пряха, -хи, ж. Прядильница. Грин. III. 376. І швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Моя мати пряха. Шевч. 301. Ум. пряшечка. Мил. 217. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники. Г. Барв. 54.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати. К. ЧР. 75.
Серпок, -пка, м. Ум. отъ серп.
Нас спонсорують: