Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійно
невпомку
невправка
неврікливий
неврод
неврожай
невронений
неврочливий
невсидючий
невсипущий
невстаха
невстид
невстидливий
невстидливість
невстрійливий
невструйливий
невтеклий
невтерпучий
невтомливий
невтомний
невтомно
невук
невчас
невчасний
невчасно
невчений
негадано
негадки
негайний
негайно
негамузний
негаразд
негарний
негарно
негіда
негідний
негідник
негідність
негідь
неглядка
негнівливий
неговіркий
негода
негодиця
негодка
негодня
негодонька
негодяй
негодяний
негодящий
негоже
негожий
негоїстий
негр
негрунтовий
негувати
неґречний
неґречність
неґречно
неґура
недава
недавній
недавно
недалекий
недалеко
недаленний
недаром
недбайливий
недбайливість
недбайливо
недбайлиця
недбалий
недбалиця
недбалість
недбало
недбальниця
недбальство
недбання
недбаха
недвига
недзька!
недивний
недійшлий
неділенька
неділешній
неділонька
недільний
неділя
недішлий
неднаковий
недобачати
недобачити
недобачливий
недобачливість
недобиток
недобір
недобре
недобрий
недовгий
недовго
недовершений
недоверший
недовідомий
недовіркуватий
недовірок
недовольність
недовчений
недогарок
недогін
недогляд
недогода
недогодний
недогодно
недогризок
недозір
недоїдок
недокурок
недоладній
не-до-ладу
недоленька
Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Збезу́митися, -млюся, -мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Особливий, -а, -е. = особий.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Камен. у. Землю, славою покриту, топче товарина. Щог. Сл. 9. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.  
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ. Ном. № 13386.
Нас спонсорують: