Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійно
невпомку
невправка
неврікливий
неврод
неврожай
невронений
неврочливий
невсидючий
невсипущий
невстаха
невстид
невстидливий
невстидливість
невстрійливий
невструйливий
невтеклий
невтерпучий
невтомливий
невтомний
невтомно
невук
невчас
невчасний
невчасно
невчений
негадано
негадки
негайний
негайно
негамузний
негаразд
негарний
негарно
негіда
негідний
негідник
негідність
негідь
неглядка
негнівливий
неговіркий
негода
негодиця
негодка
негодня
негодонька
негодяй
негодяний
негодящий
негоже
негожий
негоїстий
негр
негрунтовий
негувати
неґречний
неґречність
неґречно
неґура
недава
недавній
недавно
недалекий
недалеко
недаленний
недаром
недбайливий
недбайливість
недбайливо
недбайлиця
недбалий
недбалиця
недбалість
недбало
недбальниця
недбальство
недбання
недбаха
недвига
недзька!
недивний
недійшлий
неділенька
неділешній
неділонька
недільний
неділя
недішлий
неднаковий
недобачати
недобачити
недобачливий
недобачливість
недобиток
недобір
недобре
недобрий
недовгий
недовго
недовершений
недоверший
недовідомий
недовіркуватий
недовірок
недовольність
недовчений
недогарок
недогін
недогляд
недогода
недогодний
недогодно
недогризок
недозір
недоїдок
недокурок
недоладній
не-до-ладу
недоленька
Башта, -ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. Ум. баштонька, башточка.
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. ІІІ. 479.
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. Млр. л. сб. 77. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. МВ. ІІ. 148. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. I. 135. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Шевч. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш. МВ. ІІ. 81.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Роскапуститися, -щуся, -стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Тестамент, -ту, м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав.
Усе нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. І. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. все їдно́. Все равно.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ. Шух. І. 193.
Нас спонсорують: