Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійно
невпомку
невправка
неврікливий
неврод
неврожай
невронений
неврочливий
невсидючий
невсипущий
невстаха
невстид
невстидливий
невстидливість
невстрійливий
невструйливий
невтеклий
невтерпучий
невтомливий
невтомний
невтомно
невук
невчас
невчасний
невчасно
невчений
негадано
негадки
негайний
негайно
негамузний
негаразд
негарний
негарно
негіда
негідний
негідник
негідність
негідь
неглядка
негнівливий
неговіркий
негода
негодиця
негодка
негодня
негодонька
негодяй
негодяний
негодящий
негоже
негожий
негоїстий
негр
негрунтовий
негувати
неґречний
неґречність
неґречно
неґура
недава
недавній
недавно
недалекий
недалеко
недаленний
недаром
недбайливий
недбайливість
недбайливо
недбайлиця
недбалий
недбалиця
недбалість
недбало
недбальниця
недбальство
недбання
недбаха
недвига
недзька!
недивний
недійшлий
неділенька
неділешній
неділонька
недільний
неділя
недішлий
неднаковий
недобачати
недобачити
недобачливий
недобачливість
недобиток
недобір
недобре
недобрий
недовгий
недовго
недовершений
недоверший
недовідомий
недовіркуватий
недовірок
недовольність
недовчений
недогарок
недогін
недогляд
недогода
недогодний
недогодно
недогризок
недозір
недоїдок
недокурок
недоладній
не-до-ладу
недоленька
Безнадія, -дії, ж. = безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215.
Безуважний, -а, -е. Невнимательный.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті. Гол. І. 82.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Обпалювати, -люю, -єш, сов. в. обпалити, -лю, -лиш, гл. Обжигать, обжечь.
Посоромно нар. Совѣстно, стыдно.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Тал, -лу, м. Проталина. Левч. 132. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу. Левч. 132.
Нас спонсорують: