Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійно
невпомку
невправка
неврікливий
неврод
неврожай
невронений
неврочливий
невсидючий
невсипущий
невстаха
невстид
невстидливий
невстидливість
невстрійливий
невструйливий
невтеклий
невтерпучий
невтомливий
невтомний
невтомно
невук
невчас
невчасний
невчасно
невчений
негадано
негадки
негайний
негайно
негамузний
негаразд
негарний
негарно
негіда
негідний
негідник
негідність
негідь
неглядка
негнівливий
неговіркий
негода
негодиця
негодка
негодня
негодонька
негодяй
негодяний
негодящий
негоже
негожий
негоїстий
негр
негрунтовий
негувати
неґречний
неґречність
неґречно
неґура
недава
недавній
недавно
недалекий
недалеко
недаленний
недаром
недбайливий
недбайливість
недбайливо
недбайлиця
недбалий
недбалиця
недбалість
недбало
недбальниця
недбальство
недбання
недбаха
недвига
недзька!
недивний
недійшлий
неділенька
неділешній
неділонька
недільний
неділя
недішлий
неднаковий
недобачати
недобачити
недобачливий
недобачливість
недобиток
недобір
недобре
недобрий
недовгий
недовго
недовершений
недоверший
недовідомий
недовіркуватий
недовірок
недовольність
недовчений
недогарок
недогін
недогляд
недогода
недогодний
недогодно
недогризок
недозір
недоїдок
недокурок
недоладній
не-до-ладу
недоленька
Ду́лечка, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Нагосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Нахозяйничать.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати. Верхнеднѣпр. у.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Пообділювати, -люю, -єш, гл. Надѣлить (многихъ), дать (многимъ).
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Схожати, -жа́ю, -єш, гл. 1) = сходити. То він на чердак ісхожає. КС. 1882. XII. 487. Я.... того не чувала, шоб жовтий пісок на білому камені схожав. КС. 1882. XII. 491. Всі козаки (з судна) на сиру землю схожали. КС. 1882. XII. 488. Мати старая з двора схожає. Грин. III. 692. 2) = сходитися. Поли із полою схожає. КС. 1882. XII. 497.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Нас спонсорують: