Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійно
невпомку
невправка
неврікливий
неврод
неврожай
невронений
неврочливий
невсидючий
невсипущий
невстаха
невстид
невстидливий
невстидливість
невстрійливий
невструйливий
невтеклий
невтерпучий
невтомливий
невтомний
невтомно
невук
невчас
невчасний
невчасно
невчений
негадано
негадки
негайний
негайно
негамузний
негаразд
негарний
негарно
негіда
негідний
негідник
негідність
негідь
неглядка
негнівливий
неговіркий
негода
негодиця
негодка
негодня
негодонька
негодяй
негодяний
негодящий
негоже
негожий
негоїстий
негр
негрунтовий
негувати
неґречний
неґречність
неґречно
неґура
недава
недавній
недавно
недалекий
недалеко
недаленний
недаром
недбайливий
недбайливість
недбайливо
недбайлиця
недбалий
недбалиця
недбалість
недбало
недбальниця
недбальство
недбання
недбаха
недвига
недзька!
недивний
недійшлий
неділенька
неділешній
неділонька
недільний
неділя
недішлий
неднаковий
недобачати
недобачити
недобачливий
недобачливість
недобиток
недобір
недобре
недобрий
недовгий
недовго
недовершений
недоверший
недовідомий
недовіркуватий
недовірок
недовольність
недовчений
недогарок
недогін
недогляд
недогода
недогодний
недогодно
недогризок
недозір
недоїдок
недокурок
недоладній
не-до-ладу
недоленька
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Злегчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Облегчить. Желех.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Шевч. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. О. 1861. III. Г. Арт. 81. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Ном. № 12205. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату. Греб. 338.
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Ном. № 4050. Так король і дав їм права. ЗОЮР. І. 166. Шукати захисту під правом польським. К. ПС. 26. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. Фр. Пp. 77. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Гол. II. 21. Ой бо син вітця до права тягне. Гол. II. 22. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. Гол. IV. 526. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом. Драг. 10.
Ремно нар. = ревно.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный. Вх. Уг. 276.
Нас спонсорують: