Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назлітатися
назмагатися
назмітати
назнаменати
назнарошки
назнати
назнатися
назначати
назневажатись
назола
назолистий
назолити
назолитися
назорити
назорітися
назривати
назубити
назублювати
назублюватися
назувати
назукісь
назустріч
назути
наїдати
наїдатися
наїдений
наїджений
наїдок
наїжитися
наїжуватися
наїзд
наїзджати
наїздити
наїздитися
наїзжий
наїмлити
наїсти
наїхати
най
найграти
найда
найдух
найдушка
найманка
наймання
наймати
найматися
найменувати
найменуватися
найми
наймит
наймитський
наймиття
наймитувати
наймитча
наймитчук
наймитюга
наймиця
наймичка
наймичкувати
наймиччин
найняти
найомець
найпак
найпаче
найперше
найсамперед
найство
найти
найтичанка
найуперед
найясніший
накадити
наказ
наказати
наказитися
наказний
наказувати
накакати
накалапуцати
накаляти
накапати
накапостити
накапування
накапувати
накапуватися
накараскатися
накарати
накаратися
накарбувати
накарпас
накарувати
накасатися
накасуватися
накатати
накашничок
наквацювати
накепкатися
накервавитися
накерувати
накивати
накидальний
накидати
накидатися
накидка
накидом
накинути
накипати
накипілий
накипіти
накипчасто
накільчитися
накільчуватися
накіпкіювати
накіска
накісток
накіт
накітча
наклад
накладання
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Ме́рзти, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ном. № 5911. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. Чуб.
Мизе́рний, -а, -е. 1) Убогій, бѣдный. Смиренного возносить на високість, мизерного із нужди визволяє. К. Іов. 12. 2) Жалкій, несчастный, бѣдственный; ничтожный. Приїхало сюди воно на окономію недавно, таке миршаве, обшарпане, мизерне, замліле. Левиц. І. L 143. 3) Болѣзненный, худой, тощій. Нігде не видко було ні одного блідого, мизерного лиця. Левиц. І. 348.
Мірко́ваний, -а, -е. Умѣренный, воздержанный.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той. Рудч. Ск. II. 200, 201.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Пригодовувати, -вую, -єш, сов. в. пригодувати, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, выкормить. Пригодовували скотинку на важку польову роботу. Мир. Пов. І. 166. Чикнуть ножем пальця: як біжить маска, то ще пригодовують, а як ні, то то значить годиться на заріз. Драг. 2.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Чипуга, -ги, ж. Раст. = дереза, Caragana frutescens Dc. ЗЮЗО. І. 115.
Нас спонсорують: