Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом.
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки.
Робити, -блю́, -биш, гл.
1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить.
2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Літо на зіму робить. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити.
3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять.
4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить.
5) робити волю. Исполнять желаніе.
6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить.
7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити.
8) — плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!»
Цукровий, -а, -е. 1) Сахарный.
2) Подслащенный.