Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надколоти
надколупати
надколювати
надкоротити
надкорочувати
надкосити
надкошувати
надкраювати
надкусити
надкушувати
надламати
надламувати
надлетіти
надливати
надлинути
надлити
надлітати
надложити
надломити
надлубати
надлюдський
надляти
надменшити
надменшитися
надмір I
надмір II
надмірний
надміру
надміряти
надмолотити
надмолочувати
наднести
надносити
надо
надоба
надобитися
надобігти
надобіддя
надобний
надобно
надобок
надовбати
надовбатися
надовбень
надовбти
надовго
надовжниця
надогад
надогнути
надождати
надозолити
надоїти
надоколо
надокучати
надолобень
надолок
надолонка
надолончити
надолужати
надоптати
надошник
надоювати
надпалити
надпалювати
надпивати
надпилювати
надпити
надпізь
надпливати
надповзати
надполовинити
надполовинювати
надпороти
надпорювати
надприродній
надпустошити
надпустошувати
надрати
надривати
надриватися
надриґанчик
надриґатися
надрізати
надрізувати
надро
надробити
надрочити
надрочувати
надрубати
надрубувати
надрукувати
надрягнути
надряпати
надсада
надсаджувати
надсаджуватися
надсилати
надсипати
надсихати
надсідати
надсідатися
надсікати
надсісти
надскакувати
надсмикати
надсмикувати
надсмоктати
надсмоктувати
надсохнути
надсувати
надтекти
надтесати
надтинати
надтинник
надтихати
надтікати
надтісувати
надтічка
надто
надтока
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Обпадати, -да́ю, -єш, с. в. обпасти, -паду́, -деш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2)кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.
Підмовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підмо́витися, -влюся, -вишся, гл. Поддѣваться, поддѣлаться словами. Вона підлизуха: і підлижеться, і підмовиться до його. Зміев. у.
Позверховно нар. Поверхностно.
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Складний, -а, -е. 1) Сложный. 2) Складный; статный, стройный. Постать огрядна, повна і розом складна. Левиц. І. 434. Скомпонуйте тимпаннії лики і гарно скадні музики. Чуб. III. 26.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Нас спонсорують: