Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надколоти
надколупати
надколювати
надкоротити
надкорочувати
надкосити
надкошувати
надкраювати
надкусити
надкушувати
надламати
надламувати
надлетіти
надливати
надлинути
надлити
надлітати
надложити
надломити
надлубати
надлюдський
надляти
надменшити
надменшитися
надмір I
надмір II
надмірний
надміру
надміряти
надмолотити
надмолочувати
наднести
надносити
надо
надоба
надобитися
надобігти
надобіддя
надобний
надобно
надобок
надовбати
надовбатися
надовбень
надовбти
надовго
надовжниця
надогад
надогнути
надождати
надозолити
надоїти
надоколо
надокучати
надолобень
надолок
надолонка
надолончити
надолужати
надоптати
надошник
надоювати
надпалити
надпалювати
надпивати
надпилювати
надпити
надпізь
надпливати
надповзати
надполовинити
надполовинювати
надпороти
надпорювати
надприродній
надпустошити
надпустошувати
надрати
надривати
надриватися
надриґанчик
надриґатися
надрізати
надрізувати
надро
надробити
надрочити
надрочувати
надрубати
надрубувати
надрукувати
надрягнути
надряпати
надсада
надсаджувати
надсаджуватися
надсилати
надсипати
надсихати
надсідати
надсідатися
надсікати
надсісти
надскакувати
надсмикати
надсмикувати
надсмоктати
надсмоктувати
надсохнути
надсувати
надтекти
надтесати
надтинати
надтинник
надтихати
надтікати
надтісувати
надтічка
надто
надтока
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1. Вх. Зн. 14.
Обпарити Cм. обпарювати.
Опій, -по́ю, м. 1) Опой. 2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою. Харьк.
Оскромаджувати, -джую, -єш, сов. в. оскромадити, -джу, -диш, гл. 1) Обскабливать, обскоблить, оскресть. Щуку... оскромадила. Чуб. II. 94. Оскромадила моркву. 2) Обгребать, обгрести. Оскромадили стіг.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.
Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. І. 148. нема і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64.
Трясавиця, -ці, ж. 1) = трясавина. 2) Лихорадка. Грин. II. 34.
Нас спонсорують: