Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь.
Підв'язь, -зі, ж. У плотниковъ: мѣсто, гдѣ балка запускается въ столбъ, служащій ей поддержкой.
Подоскромаджувати, -джую, -єш, гл. Доскресть (во множествѣ). Подоскромаджуйте швиденько свої буряки та будем обідати.
Тил, -лу, м.
1) Задняя часть, сторона чего нибудь.
2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Ум. тило́к, тило́чок.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука.
Тюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тю.
Штрих, -ху, м. ? Суботнім штрихом на недільним торг.
