Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напришкуватий
напроваджувати
на-провесні
напрово
напрокудити
напропадиме
напропуд
напророкувати
напросити
напростати
напростець
напроти
напротити
напрохати
напрохувати
напрочуд
напрошки
напрошувати
напрошуватися
напруга
напругий
напруго
напругом
напруджувати
напрудитися
напружувати
напружуватися
напрутити
напручувати
напрягти
напрядати I
напрядати II
напрядатися I
напрядатися II
напрядка
напрям
напрямець
напрямити
напрямляти
напрямок
напрямувати
напрясти
напсетити
напсувати
напування
напувати
напудити
напудитися
напужитися
напужуватися
напукатися
напундючитися
напуск
напускати
напускатися
напуст
напустити
напустошити
напустошувати
напустуватися
напутити
напутниця
напухати
напучати
напхати
напхикатися
напхом
напшикати
напшотити
нап'ясти
нап'ятнувати
нарабувати
нарада
нараджувати
нараджуватися
наражатися
нараз
наразитися
нараквиця
наралити
наральник
нарамінник
нарахувати
нараяти
нарвати
нарвина
наревти
нареготатися
наректи
наремний
нарепатися
нарепкатися
наречений
наречи
нарешті
наривати I
наривати II
нариватися
нариґлювати
нариґувати
наримарювати
наринати
нарипатися
нарити
наритники
нарихтувати
наричити
нариштувати
нарівні
нарівно
нарів'ячко
нарід
наріжний
наріжник
наріжниці
нарізати
нарізно
нарізнути
нарізувати
нарізуватися
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52.
Вимагання, -ня, с. Требованіе.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у. 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220. 5)на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Кат, -та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... МВ. ІІ. 80. Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. І. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. І. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается. Вх. Зн. 68.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.
Нас спонсорують: