Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. 2) Плясунья.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув.
Недогін, -го́ну, м. Остатокъ въ кубѣ послѣ перегона водки.
Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Куди йому грішному! там така з його недомова.
Окинути Cм. окидати.
Пристановисько, -ка, с. = пристановище.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Упереджати, -джаю, -єш, сов. в. упередити, -джу, -диш, гл.
1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх.
2) Предупреждать, предупредить. Подол.
Утиратися, -раюся, -єшся, сов. в. утертися, утруся, -решся, гл.
1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися.
2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ.