Білість, -лости, ж. Бѣлизна.
Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Межи двома світлоньками там рано засвітало.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. Омрак на землю нічка напустила. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку.
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький.
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Таїть у серці зло. Гріхів не тайте.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати.