Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець.
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Ах ти паскудо, лярво безноса!
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. (Зілля) помічне від уроків.
Просапати Cм. просапувати.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Штихи у суходіл стромляли.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.
5) Як штихом докинуть. Очень близко.