Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпосля
навпрачки
навприсідки
навпростець
навпроти
навпрошки
навпрямець
навратитися
навратливий
навректи
наврокувати
навротин
наврочити
наврочувати
навряд
навсидячки
навскач
навскіс
навскоси
навслатися
навсонні
навспак
навспиньки
навспіл
навсправжки
навстежень
навстіж
навстопужитись
навсторч
навстоячки
навстріч
навстяж
навсупор
навський
навтек
навтикати
навтинати
навтікача
навтішатися
навтрюхи
навтьоки
навтяки
навусся
навхильки
навхрест
навчання
навчати
навчатися
навчений
навчення
навчитель
навчителька
навчити
навчунку
навширки
навширшки
нав'язати
нав'язкуватий
нав'язливий
нав'язнути
нав'язти
нав'язувати
нав'язуватися
нав'язь
нага
нагабати
нагавиці
нагавкати
нагавкатися
нагавки
нагадати
нагадування
нагадувати
нагадуватися
нагаєчка
нагаїще
нагай
нагайка
нагайний
нагалунити
нагалунитися
нагальний
нагальність
нагально
нагана
наганити
наганути
наганьбити
наганяти
нагарбати
нагарикати
нагарикатися
нагартувати
нагарцюватися
нагарчати
нагарчатися
нагатити
нагейкатися
нагетьмануватися
нагибати
нагибка
нагибнутися
нагий
нагилити
нагинання
нагинати
нагинатися
нагиркати
нагиркатися
нагідки
нагідний
нагірній
нагірчити
нагле
нагледіти
наглий
наглити
наглість
нагло
наглузувати
Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала. (Заговоръ). Грив. II. 315.
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Чуб. V. 901. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого. МВ. І. 144.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Споганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. споганитися, -нюся, -нишся, гл. Изгаживать, изгадиться, испортиться.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.
Хисток, -тка, м. 1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи. Козел. у. 2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Нас спонсорують: