Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпосля
навпрачки
навприсідки
навпростець
навпроти
навпрошки
навпрямець
навратитися
навратливий
навректи
наврокувати
навротин
наврочити
наврочувати
навряд
навсидячки
навскач
навскіс
навскоси
навслатися
навсонні
навспак
навспиньки
навспіл
навсправжки
навстежень
навстіж
навстопужитись
навсторч
навстоячки
навстріч
навстяж
навсупор
навський
навтек
навтикати
навтинати
навтікача
навтішатися
навтрюхи
навтьоки
навтяки
навусся
навхильки
навхрест
навчання
навчати
навчатися
навчений
навчення
навчитель
навчителька
навчити
навчунку
навширки
навширшки
нав'язати
нав'язкуватий
нав'язливий
нав'язнути
нав'язти
нав'язувати
нав'язуватися
нав'язь
нага
нагабати
нагавиці
нагавкати
нагавкатися
нагавки
нагадати
нагадування
нагадувати
нагадуватися
нагаєчка
нагаїще
нагай
нагайка
нагайний
нагалунити
нагалунитися
нагальний
нагальність
нагально
нагана
наганити
наганути
наганьбити
наганяти
нагарбати
нагарикати
нагарикатися
нагартувати
нагарцюватися
нагарчати
нагарчатися
нагатити
нагейкатися
нагетьмануватися
нагибати
нагибка
нагибнутися
нагий
нагилити
нагинання
нагинати
нагинатися
нагиркати
нагиркатися
нагідки
нагідний
нагірній
нагірчити
нагле
нагледіти
наглий
наглити
наглість
нагло
наглузувати
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію Його і міри нема. Кв. II. 1. Я по добрості даю тобі. Н. Вол. у. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. Мет. 439. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. Н. Вол. у. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить. Грин. II. 100.
Здо́хнути и здохти. Cм. здихати.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Умкнути Cм. умикати.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо. Гол. II. 197.
Нас спонсорують: