Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл.
1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Він од горілки ввесь обдувся.
2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Не видко було ні ненависти, ні погорди.
Покіт, -ко́ту, м.
1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами.
2) в покіт = покотом.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Та сз.
1) И, да. Батько та мати. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Од моря та й до моря.
2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю.
3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити.