Гарніти, -нію, -єш и гарнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться красивѣе, хорошѣть.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована.
Кабатувати гл. безл. кабатує мені. Мнѣ досадно, мнѣ жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!»
Круглий, -а, -е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. круглий хрещик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ум. кругленький.
Куп I меж. отъ гл.
1) купати.
2) купувати. На місті так: куп, та й луп.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Уконтентовувати, -вую, -єш, сов. в. уконтентувати, -тую, -єш, гл.
1) Удовлетворять, удовлетворить. Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його вконтентувати.
2) Угощать, угостить. Добрих послав тобі Господь гостей, та чим то їх уконтентуєш?
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать.
