Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл.
1) Отыскиваться, отыскаться, найтись.
2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Замертві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Замереть, обмереть (отъ испуга и пр.). Як глянув, а вона лежить в крові, — я так і замертвів.
Коханка, -ки, ж.
1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе.
2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть.
Осина, -ни, ж. = осика. Цур тобі, осина тобі.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. 3) Родъ женской болѣзни. Cм. сплавня.
Травень, -вня, м. Мѣсяцъ май.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві.