Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Грошей бо нема, не добувся. З пальця меду не добудешся. Добувся, як швед під Полтавою.
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали.
Збезу́митися, -млюся, -мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Cм. збіжжя.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!»
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали.
Позірка, -ки, ж. Вниманіе, наблюденіе. позірку мати = позір дати.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь.