Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як.
Заповза́ти 2, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Заползать, заползти.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Няньо, -ня, м. Отецъ.
Обливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. облитися, обіллюся, -ллєшся, гл. Обливаться, облиться. Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається.
Перевертати, -та́ю, -єш, сов. в. переверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, переворотить, перевернуть. Той чмелик перевернув крильця, скинув їх, вони попадали, а він полетів. 2) Переворачивать, перевернуть, опрокидывать, опрокинуть. Рибку ловив — човен перевернув, шевчиха зосталася, шевчик утонув. 3) Превращать, превратить. Ціле весілля перевернено ніби у вовкулаки. 4) Превращать, превратить (именов. числа).
Переумити, -млю, -миш, гл. Заставить измѣнить свое мнѣніе. Хоч мене ніхто не переумить...
Поспит, -ту, м.
1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш.
2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись.
Уселяково нар. Всячески, различно. Бачили ми вже вселяково: нехай ще й так побачимо.