Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наколочувати

Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. Рудч. Ск. І. 183. наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОЛОЧУВАТИ"
Виправити, -ся. Cм. виправляти, -ся.
Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1. МУЕ. ІІІ. 169.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Панок, -нка, м. Мелкопомѣстный помѣщикъ. Василь, як москаль, став на самім переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки та попаді з дочками. Левиц. І. 13. Ум. паночок.
Просміяти, -мію, -єш, гл. 1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як! Св. Л. 14. 2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла. Гн. II. 167.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.