Гу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, дѣлаться гуще. А глина все гусне, гусне. Кров у жилах гусне, холодіє.
Довгелю́чий, -а, -е. = Довжелезний.
Злида́рь, -ря́, ж. Бѣднякъ. Має своє поле, худоду таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Злиденні злидарі. Ум. злидарик. Ув. злидарюка.
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми.
