Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахилятися
нахід
нахідка
нахідний
нахлептатися
нахлестатися
нахлеськатися
нахливці
нахлипатися
нахлюпати
нахлюпувати
нахлявкати
нахмарити
нахмурити
нахмуритися
нахмурний
нахнюпити
нахнюпитися
наховати
находити
находити 2
находитися
находитися 2
нахожалий
нахожий
нахолоджувати
нахолоджуватися
нахолонути
нахопити
нахопляти
нахоплятися
нахрапом
нахрест
нахромитися
нахрякати
нахта
нахтовий
нахукати
нахурувати
нацвірінькати
націджувати
націлитися
націлуватися
націляти
націлятися
націонал
національний
національність
нація
нацмокатися
нацокотати
нацокотіти
нацокотітися
нацупити
нацуплювати
нацьковувати
нацюкати
нацюняти
нацюцяти
начавити
начальник
начальникувати
начальницький
начальниця
начальство
начарувати
начастувати
начастуватися
начати
начахолити
начвалатися
наче
начекатися
начепити
начепляти
начепурити
начепуритися
начервонити
начеремшити
начерк
начеркати
начернити
начерпати
начерпнути
начерти
начесати
начикрижити
начин
начинати
начинатися
начинити I
начинити II
начинка
начиння
начиняти
начисто
начитати
начитатися
начіплювати
начіплюватися
начісувати
начорнити
начоси
начубити
начуватися
начудний
начурити
начустрити
начути
начутися
начухрати
начхати
наш
нашарпати
нашаткувати
нашвидку
нашевкатися
нашелестіти
нашепт
нашептати
Болотняний, -а, -е. = болотяний Води калужі болотнянії. АД. II. 39.
Висмолити Cм. висмолювати.
Задави́ти, -влю, -виш, гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.
Лиша́тися, -шаюся, -єшся, сов. в. лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. 1) Оставаться, остаться. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся. Ном. № 5862. лишився, як на билині, — як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи. Ном. № 1851 и 2282. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивиться гидко. Чуб. V. 458.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. Харьк. у.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Нас спонсорують: