Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невданик
невданючий
невдатний
невдатник
невдатність
невдатно
невдаха
невдача
невдачий
невдачний
невдашенька
невдержка
невдогад
невдяка
невдячний
невдячник
невдячниця
невдячність
невдячно
невеликий
невередь
невже
невжиточно
невзабарі
невзавороті
невзадовзі
невзаміру
невзаміту
невзгодина
невибірний
невиводний
невиворотний
невиворотно
невигідний
невигідно
невигода
невидальце
невиданий
невиданський
невидний
невидомий
невидющий
невилазний
невимовний
невимовно
невинний
невинничати
невинність
невинно
невинуватий
невиразний
невиразно
невистачка
невіглас
невід
невідник
невідничий
невідничок
невідомий
невідомість
невідомо
невідхідно
не-відь-що
невільний
невільник
невільницький
невільниця
невільничий
невільничка
невільничок
невільно
невінчаний
невіра
невір-земля
невірненький
невірний
невірник
невірниця
невірниченько
невірничка
невірно
невіронька
невіста
невістиця
невістка
невістний
невістонька
невістульки
невістчаний
невістчин
невістюк
не-віть-що
невіхна
невіч
невкміту
невлад
невладущий
невмивака
невмиваний
невмисне
невмілий
невмілість
невміло
невміння
невмірайко
невмірака
невмірущий
невмітно
невмолот
неводний
неволенька
неволити
невольний
невольничий
неволя
невора
невпам'ятку
невпоїд
невпокій
невпокійний
Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. К. Г. Кв. XII. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. Г. Барв. 11. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду. Каневск. у.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе. Драг. 187.
Острог, -га, м. 1) = остріг. 2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей. Чуб. V. 1026.
Сириця, -ці, ж. Сыромятная кожа, сыром. ремень. Став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. В'язали руки да сирицею. АД. І. 79. Пов'яжу я той льон сирою сирицею. Чуб. V. 227. Ум. сири́чка, сири́ченька.
Нас спонсорують: