Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невданик
невданючий
невдатний
невдатник
невдатність
невдатно
невдаха
невдача
невдачий
невдачний
невдашенька
невдержка
невдогад
невдяка
невдячний
невдячник
невдячниця
невдячність
невдячно
невеликий
невередь
невже
невжиточно
невзабарі
невзавороті
невзадовзі
невзаміру
невзаміту
невзгодина
невибірний
невиводний
невиворотний
невиворотно
невигідний
невигідно
невигода
невидальце
невиданий
невиданський
невидний
невидомий
невидющий
невилазний
невимовний
невимовно
невинний
невинничати
невинність
невинно
невинуватий
невиразний
невиразно
невистачка
невіглас
невід
невідник
невідничий
невідничок
невідомий
невідомість
невідомо
невідхідно
не-відь-що
невільний
невільник
невільницький
невільниця
невільничий
невільничка
невільничок
невільно
невінчаний
невіра
невір-земля
невірненький
невірний
невірник
невірниця
невірниченько
невірничка
невірно
невіронька
невіста
невістиця
невістка
невістний
невістонька
невістульки
невістчаний
невістчин
невістюк
не-віть-що
невіхна
невіч
невкміту
невлад
невладущий
невмивака
невмиваний
невмисне
невмілий
невмілість
невміло
невміння
невмірайко
невмірака
невмірущий
невмітно
невмолот
неводний
неволенька
неволити
невольний
невольничий
неволя
невора
невпам'ятку
невпоїд
невпокій
невпокійний
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Гра́дусник, -ка, м. = Тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. ІІ. 79.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий. Kolb. І. 90.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Сим. 185. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. О. 1862. VI. 57. Давай прикорхнем трохи. Черк. у. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи. Мир. Пов. II. 108.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ном. № 647. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. Ном. № 1300. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. Ном. № 1539. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. Васильк. у.
Нас спонсорують: