Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Насолоджувати, -джую, -єш, сов. в. насолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Наслащивать, насластить.
Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі.
1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь.
2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ.