Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився.
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Покатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Покатать, повозить.
2) Быстро поѣхать. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Ум. покірне́нький.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.
Шорнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть, ткнуть. Як шорнула хруща в писк, — аж роскинув крила.