Бервено, -на, с. Бревно, колода. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш.
Близнюк, -ка, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. б) Двѣ деревянный посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Ум. близнючок.
Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ум. ниличка.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку.
Тімаха, -хи, об.
1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха.
2) Удалецъ.
Шнурок, -рка, м. 1) Шнурокъ. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. 2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. 3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.