Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.
Захімлы́ты, -млю́, -лы́ш гл.? Захімлили хімлушечку, Як у полі грушечку Сьому, тому хімлушечка, А Юрасю як душечка. Свад. п. Мет. 209.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку. Вас. 187.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Греб. 368. Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. Житом. у. 3) Дѣтск. Нѣтъ. О. 1861. VIII. 8. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко! Котл. Ен. III. 69.
Попереходити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перейти, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток. Харьк.
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Середопістя, -тя, с. Крестопоклонная недѣля.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Шарахнути, -хну, -неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! МВ. ІІІ. 47. Народ так і шарахнув з манастиря. ЗОЮР. І. 297. Діти.... налагодились шарахнути за двері. Мир. ХРВ. 186. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Нас спонсорують: