Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата.
Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. .
Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно.
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу.
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів.