Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті.
Бурсачище, -ща, м. Ув. отъ бурсак.
Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи.
Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати.
Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Сівалка, -ки, ж. Сѣялка.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися.
