Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нещасливий
нещасливість
нещасливо
нещасний
нещасник
нещасниця
нещастя
нещирий
нещирість
нещиро
нещільно
не-що
неякийсь
неясний
неясно
нив
нива
нивний
нивонька
нивора
нив'я
нидіти
нижник
нижній
нижняк
низати
низенький
низенько
низина
низити
низійти
низка
низовець
низовий
низовина
низовка
низов'я
низота
низький
низько
низькоділ
низькоокий
низькорослий
низькостеблиця
низянин
ник!
никання
никати
никлий
никнути
никнути 2
николаєць
никони
нинечка
нинечки
нині
ниніка
нинішній
нинька
ниньки
нириця
нирка
нирнути
нирок
нирцем
ниряти
нити I
нити II
нититися
нитка
ниткоплут
нитота
ниточка
нить
нитяний
ницак
ницелоз
ниций
ницість
ниць I
ниць II
ницько
ницьма
ницювати
ничельниця
ничениця
нишкавка
нишкати
нишкнути
нишком
нишпорити
нишпорка
нищечком
нищий
нищити
нищитися
нищота
нищун
нищунство
ні
ніб
нів
нівець
нівечиння
нівечити
нівроку
нігде
нігде 2
нігди
нігич
ніготь
ніде 1
ніде 2
нідра
ніж 1
ніж 2
ніже-ні
ніженька
ніжи
ніжитися
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть. О. 1861. III. 97.
Здера́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зде́рти, здеру́, -ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.
Крижастий и крижатий, -а, -е. Широкій въ спинѣ, въ плечахъ. Вх. Уг. 247. А крижаста яка (дівка)! Мир. Пов. II. 57.
Кружалко, -ка, с. 1) Ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Попроциндрювати, -рюю, -єш, гл. Промотать, растратить (во множествѣ). Люде... гроші попроциндрювали. К. ЦН. 227.
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Черк. у. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати. Мет. 335.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. МВ. ІІ. 188. Дівчата коло мене скупчились. МВ. (О. 1862. III. 41).
Нас спонсорують: