Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нещасливий
нещасливість
нещасливо
нещасний
нещасник
нещасниця
нещастя
нещирий
нещирість
нещиро
нещільно
не-що
неякийсь
неясний
неясно
нив
нива
нивний
нивонька
нивора
нив'я
нидіти
нижник
нижній
нижняк
низати
низенький
низенько
низина
низити
низійти
низка
низовець
низовий
низовина
низовка
низов'я
низота
низький
низько
низькоділ
низькоокий
низькорослий
низькостеблиця
низянин
ник!
никання
никати
никлий
никнути
никнути 2
николаєць
никони
нинечка
нинечки
нині
ниніка
нинішній
нинька
ниньки
нириця
нирка
нирнути
нирок
нирцем
ниряти
нити I
нити II
нититися
нитка
ниткоплут
нитота
ниточка
нить
нитяний
ницак
ницелоз
ниций
ницість
ниць I
ниць II
ницько
ницьма
ницювати
ничельниця
ничениця
нишкавка
нишкати
нишкнути
нишком
нишпорити
нишпорка
нищечком
нищий
нищити
нищитися
нищота
нищун
нищунство
ні
ніб
нів
нівець
нівечиння
нівечити
нівроку
нігде
нігде 2
нігди
нігич
ніготь
ніде 1
ніде 2
нідра
ніж 1
ніж 2
ніже-ні
ніженька
ніжи
ніжитися
Беззаконня, -ня, с. = беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Гоїти, гою, -їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
На́дібок, -бка, м. 1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. Мнж. 186. 2) Хозяйственныя принадлежности. на́дібок у піч. Никуда негодная вещь. Лебед. у.
Обливання, -ня, с. Обливаніе.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл. 1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11. 2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. Левиц. І. 152. До роботи приганя, а про їжу не спита. Грин. ІІІ. 561.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми. Борз. у.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Лог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.
Нас спонсорують: