Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Мерзе́но нар. Гадко, мерзко, омерзительно. Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна.
Негадки нар. = нігадки.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Пашіти, -шу, -шиш, гл.
1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить.
2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці.
Суботішній, -я, -є. = субітній.
Темнючо нар. Очень темно. Темнючо так, що я й не розгледіла.
Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.