Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоливок
недолимок
недолік
недолітній
недоліток
недоломок
недолуга
недолугий
недолужність
недолужно
недолюд
недолюдок
недоля
недоляшок
недомисел
недомірок
недомова
недомовляй
недомока
недонос
недоносок
недоношениця
недопал
недопанок
недопивок
недопиток
недопічка
недоречний
недорід
недорідний
недоріка
недорікий
недорісток
недорозум
недорослий
недоросток
недорубок
недосвід
недосвідомий
недосвідчений
недосвідченість
недосвіт
недосить
недосіл
недоспів
недоспіл
недосталь
недостаток
недостача
недоступ
недотепа
недотепний
недотепність
недотепно
недотика
недотиркливий
недоторканий
недоуздок
недоук
недоум
недоумкуватий
недоумок
недохід
не-до-чмиги
недочувати
недошкулкий
не-до-шмиги
недруг
недряпуха
недуга
недугий
недугування
недугувати
недужий
недякуваний
неж
нежалісливий
нежар
неже
нежерь
неживий
нежид
нежир
нежит
нежить
нежонатий
нежурбливий
нежурливий
незабавки
незабарний
незабаром
незаборонний
незаборонно
незабудь
незабутий
незабутний
незавадний
незавважливо
незавважно
незагнузданий
незаздрий
незанузданий
незбіраний
незбожний
незбожність
незбожно
незборонно
незбутний
незвага
незважати
незважений
незвиклий
незвитяжний
незвичайний
незвичайність
незвичайно
незвичний
незвісно
незгірш
незгірший
Висадок, -дка, м. Растеніе, оставленное на сѣмена. Висадки пішли в кущі. Левиц. І. 28. Товаришки мої давно повиходили заміж, а мене старости кидають на висадки. Г. Барв. 234.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить. Рудч. Ск. II. 128.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Мет. 56. Ум. нали́гачик.
Нянька, -ки, ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо. Конст. у.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Нас спонсорують: