Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоливок
недолимок
недолік
недолітній
недоліток
недоломок
недолуга
недолугий
недолужність
недолужно
недолюд
недолюдок
недоля
недоляшок
недомисел
недомірок
недомова
недомовляй
недомока
недонос
недоносок
недоношениця
недопал
недопанок
недопивок
недопиток
недопічка
недоречний
недорід
недорідний
недоріка
недорікий
недорісток
недорозум
недорослий
недоросток
недорубок
недосвід
недосвідомий
недосвідчений
недосвідченість
недосвіт
недосить
недосіл
недоспів
недоспіл
недосталь
недостаток
недостача
недоступ
недотепа
недотепний
недотепність
недотепно
недотика
недотиркливий
недоторканий
недоуздок
недоук
недоум
недоумкуватий
недоумок
недохід
не-до-чмиги
недочувати
недошкулкий
не-до-шмиги
недруг
недряпуха
недуга
недугий
недугування
недугувати
недужий
недякуваний
неж
нежалісливий
нежар
неже
нежерь
неживий
нежид
нежир
нежит
нежить
нежонатий
нежурбливий
нежурливий
незабавки
незабарний
незабаром
незаборонний
незаборонно
незабудь
незабутий
незабутний
незавадний
незавважливо
незавважно
незагнузданий
незаздрий
незанузданий
незбіраний
незбожний
незбожність
незбожно
незборонно
незбутний
незвага
незважати
незважений
незвиклий
незвитяжний
незвичайний
незвичайність
незвичайно
незвичний
незвісно
незгірш
незгірший
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Гнет нар. Вдругъ, сейчасъ, тотчасъ. Гнет стовпами поставали. Гол. II. 714.
Гри́цик, -ка, м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. І. 31.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Рудч. I. 57. Ум. дручяга.  
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Куляга, -ги, ж. = куля 4. Вх. Лем. 430.
Присмака, -ки, ж. Чаще во мн. ч. присмаки. 1) Приправа. Н. Вол. у. 2) Лакомство. Кухарі зварили вечерю з доброї страви і напекли усякі присмаки і витребеньки. Стор. МПр. 146.
Укошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. укоситися, -шуся, -сишся, гл. Захватывать, захватить при косьбѣ часть чужаго сѣнокоса. Вони укосюються в її луку. Харьк. у.
Цюрка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюра. 2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.
Нас спонсорують: