Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Гранато́вий, -а, -е. 1) Гранатовый. 2) Цвѣтомъ похожій на гранатъ, темносиній, темнофіолетовый. Мундір на нім гранатовий.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Змулити Cм. змулювати.
Латати, -та́ю, -єш, гл.
1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Церкву обдирає, а коршму латає.
2) Прибивать лати на кровлю.
8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати!
Перечеряти, -ря́ю, -єш, гл. — що. Обмѣняться чѣмъ.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Чутке ж і в тебе вухо!
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Cм. шурубалки.