Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоливок
недолимок
недолік
недолітній
недоліток
недоломок
недолуга
недолугий
недолужність
недолужно
недолюд
недолюдок
недоля
недоляшок
недомисел
недомірок
недомова
недомовляй
недомока
недонос
недоносок
недоношениця
недопал
недопанок
недопивок
недопиток
недопічка
недоречний
недорід
недорідний
недоріка
недорікий
недорісток
недорозум
недорослий
недоросток
недорубок
недосвід
недосвідомий
недосвідчений
недосвідченість
недосвіт
недосить
недосіл
недоспів
недоспіл
недосталь
недостаток
недостача
недоступ
недотепа
недотепний
недотепність
недотепно
недотика
недотиркливий
недоторканий
недоуздок
недоук
недоум
недоумкуватий
недоумок
недохід
не-до-чмиги
недочувати
недошкулкий
не-до-шмиги
недруг
недряпуха
недуга
недугий
недугування
недугувати
недужий
недякуваний
неж
нежалісливий
нежар
неже
нежерь
неживий
нежид
нежир
нежит
нежить
нежонатий
нежурбливий
нежурливий
незабавки
незабарний
незабаром
незаборонний
незаборонно
незабудь
незабутий
незабутний
незавадний
незавважливо
незавважно
незагнузданий
незаздрий
незанузданий
незбіраний
незбожний
незбожність
незбожно
незборонно
незбутний
незвага
незважати
незважений
незвиклий
незвитяжний
незвичайний
незвичайність
незвичайно
незвичний
незвісно
незгірш
незгірший
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Гателити, -лю, -лиш, гл. Съ жадностью ѣсть, пожирать. А убогий ще й голодний.... як припався гателити. Рудая. І. 30.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. Левиц. І. (Правда, 1868, ст. 423). А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. МВ. (О. 1862. III. 72). Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею. АД. II. 42.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Сердак, -ка, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками. Гол. Од. 68. Kolb. I. 35. Шух. I. 126. 128.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл. 1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. 2) Справляться, управляться. Зміев. у. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась. Левиц. І. 390. 3)з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Н. Вол. у. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли. Н. Вол. у.
Толань, -ні, ж. Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала. Мкр. Н. 40.
Нас спонсорують: