Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Мил. 141. Cм. наві́са.  
Надкра́ювати, -ра́юю, -єш, сов. в. надкра́яти, -ра́ю, -єш и надкро́ювати, -ро́юю, -юєш, сов. в. надкро́їти, -рою, -їш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать, урѣзывать, урѣзать, укорачивать, укоротить. Як би ви мені трошки надкроїли чумарчину оцю, а то дуже довга. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Невдатно нар. Неумѣло, неудачно.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Попідстрелювати, -люю, -єш, гл. Подстрѣлить (во множествѣ).
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. Ум. пучечок.
Нас спонсорують: