Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик.
Вара II, -ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні вари, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. з того ні вари, ні пари. Отъ этого нѣтъ никакой пользы.
Заміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. замі́тити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру!
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Освічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Освѣщаться, освѣтиться. Ні отопиться, ні освітиться.
2) Просвѣщаться, просвѣтиться.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Сітняг, гу́, м. = осітняг.
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
Хм! меж. Гмъ!