Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Диль, -ля, м. Имѣетъ и множ. число (дилі́), но употребляется и какъ собират. Толстые брусья, изъ которыхъ складываютъ стѣны хаты, колодца и пр., пластины. Н. Вол. у. МУЕ. ІІІ. 31. КС. 1883. I. 216. Ой у полі криниченька дильом дильована. Чуб. V. 157.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.
Ло́патень, -тня, м. 1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. Вас. 147. у його язик як лопатень. Онъ болтливъ. Ном. 2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами. Левиц. І.
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Нас спонсорують: