Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Ґалама́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) = Ґаджалаґати. Вх. Зн. 13. 2) Вздоръ говорить. Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там. (Залюбовск.).
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3)соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107.
Намоска́литися, -люся, -лишся, гл. Пріобрѣсть солдатскія замашки, привычки. Він так намоскалився, що з-під живого п'яти ріже. Ном. № 2926.
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ. Сумск. у.
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Сіятися, -сіюся, -єшся, гл. Сѣяться. Кукуруза сіється, кукуруза родиться. Чуб. V. 481.
Травка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Нас спонсорують: