Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. Камен. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. І. 362.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Чуб. ІІІ. 305. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. Ном. 4626. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Кв. II. 249. Нехай таки я не даром житиму на світі. Кв. І. 158. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що. Ном. № 405.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. І. 137.
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться. К. Псал. 83.
Розсолити Cм. розсолювати.
Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Греб. (Хата, 43). Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. Рудан. І. 66.
Скипатися I, -паюся, -єшся, сов. в. скипітися, -плюся, -пишся, гл. Свертываться, свернуться (о молокѣ).
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).
Нас спонсорують: