Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Золотобережний, -а, -е. Золотообрѣзный.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість?
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Роспростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роспросте́рти, -стру, -реш, гл. 1) Распростирать, распростереть. Так щедрі руки роспростер благий Господі, над нами. 2) Распространять, распространить. Освіту народню скрізь роспростер.