Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наковчити

Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила! МВ. (О. 1862. III. 70).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОВЧИТИ"
Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Желех. Cм. бовгар. Ув. болгарище. Левиц. Пов. 143.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
М'ясови́й, -а́, -е́ Мясной. Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору. (Загадка: кінь). Чуб. І. 310.
Пригін, гону, м. 1) Пригонъ. 2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода? Чуб. V. 1190. 3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ. Волч. у.
Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.
Різдвяний, -а, -е. Рождественскій. Ном. № 11926. різдвяни свята. Рождество, рождественскіе праздники.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Шайварок, -рку, м. = шарварок. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.