Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нестеменно
нестемки
нестемнісінько
нестепний
нестерпучий
нестерпучо
нести
нестидник
нестися
нестотнісінько
нестотно
нестравний
нестравність
нестула
нестям
нестяма
нестямитися
нестямка
нестямний
нестямно
несудний
несущий
несхвалитися
несходимо
неталан
нетварь
нетерпій
нетерпляче
нетерплячий
нетерплячка
нетесаний
нетеч
нетеча
нетечина
нетіпанка
нетіпаха
неткаха
нетля
нетопа
нетра
нетружений
нетря
нетряний
нетьопуха
нетяга
нетязський
нетям
нетяма
нетямки
нетямний
нетямуха
нетямущий
неу...
неук
неукий
неуцтво
нех
нехай
нехар
нехаринець
нехарний
нехарність
нехарь
нехати
нехаяти
нехвалитний
нехворощ
нехибкий
нехибне
нехибний
нехіть
нехлюйство
нехлюя
нехотя
нехрещений
нехрист
нехта
нехтування
нехтувати
нехтяний
нехтянка
нехупавний
нехуткий
нехутко
нецвічений
нецнота
нецьки
нечай
нечевля
нечепура
нечепурний
нечепурно
нечесаний
нечесний
нечесність
нечесно
нечеть
нечистий
нечистість
нечисто
нечистота
нечисть
нечіпай-зілля
нечопити
нечоса
нечуй-вітер
нечулий
нечулість
нечупайда
нечупара
нечупарний
нечупарно
нечуственний
нечутний
нечутно
нешеретований
нешлюбний
нешпетний
нещадим
нещадимий
Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Годованок, -нка, м. = годованець.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Зелене́нько
Инжир, -ру, м. Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
Опарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. опаритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться. Опарився, як муха на окропі. Ном. № 1821.
Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Працювати, -цюю, -єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у.
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Нас спонсорують: