Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нестеменно
нестемки
нестемнісінько
нестепний
нестерпучий
нестерпучо
нести
нестидник
нестися
нестотнісінько
нестотно
нестравний
нестравність
нестула
нестям
нестяма
нестямитися
нестямка
нестямний
нестямно
несудний
несущий
несхвалитися
несходимо
неталан
нетварь
нетерпій
нетерпляче
нетерплячий
нетерплячка
нетесаний
нетеч
нетеча
нетечина
нетіпанка
нетіпаха
неткаха
нетля
нетопа
нетра
нетружений
нетря
нетряний
нетьопуха
нетяга
нетязський
нетям
нетяма
нетямки
нетямний
нетямуха
нетямущий
неу...
неук
неукий
неуцтво
нех
нехай
нехар
нехаринець
нехарний
нехарність
нехарь
нехати
нехаяти
нехвалитний
нехворощ
нехибкий
нехибне
нехибний
нехіть
нехлюйство
нехлюя
нехотя
нехрещений
нехрист
нехта
нехтування
нехтувати
нехтяний
нехтянка
нехупавний
нехуткий
нехутко
нецвічений
нецнота
нецьки
нечай
нечевля
нечепура
нечепурний
нечепурно
нечесаний
нечесний
нечесність
нечесно
нечеть
нечистий
нечистість
нечисто
нечистота
нечисть
нечіпай-зілля
нечопити
нечоса
нечуй-вітер
нечулий
нечулість
нечупайда
нечупара
нечупарний
нечупарно
нечуственний
нечутний
нечутно
нешеретований
нешлюбний
нешпетний
нещадим
нещадимий
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Стор. І. 148. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. І. 11. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. Стор. І. 54. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8807. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла. К. ЦН. 172.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Пастрама, -ми, ж. Солонина изъ баранины. Св. Л. 48.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Просмажитися, -жуся, -жишся, гл. Прожариться.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Салаш, -ша, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати. Гол. IV. 409. 2) = кошара? На здвига розбірають вівці з салату. МУЕ. III. 48.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Нас спонсорують: