Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.
Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Постікати, -каємо, -єте, гл.
1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Були річки — постікали.
2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
