Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накопатися

Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Екатер. у. Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКОПАТИСЯ"
Благополучний, -а, -е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Залізя́нка, -ки, ж. Желѣзная дорога. Їхав там, де проходить ота залізянка, що бігають прудко. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Кутий, -а, -е. Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті. Шевч. 628.
Машке́ра, -ри, ж. Лягушечья шкурка зачарованной царевны, которую царевна можетъ снимать (въ сказкѣ). Радомысл. у.  
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Пообділювати, -люю, -єш, гл. Надѣлить (многихъ), дать (многимъ).
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Торох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКОПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.