Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наскарблятися
наскидати
наскитатися
наскінчу
наскіпати
наскіпатися
наскладати
насклесь
наскликати
наскось
наскочити
наскрадати
наскрипіти
наскрізь
наскрізьний
наскубати
наскубатися
наскуповувати
наскучати
наслати
наслатися
наслинити
наслинювати
насліддя
наслідній
наслідок
наслідство
наслідування
наслідувати
наслідувач
наслухати
наслухати 2
наслухатися
насмажити
насмажувати
насмалити
насмальцьовувати
насмердіти
насмикати
насмикувати
насмілитися
насміти
насмітити
насміх
насміхання
насміхати
насміхатися
насмічувати
насмішити
насмішка
насмішко
насмішкуватий
насмішкувато
насмішок
насміяти
насміятися
насмоктатися
насмоктуватися
насмолити
насмолювати
наснувати
насолити
насолоджувати
насолодити
насолювати
насонник
насоруга
наспа
наспак
наспівати
наспіватися
наспід
наспіл
наспінути
насподі
наспорити
наспорожняти
наспоряти
наспотикатися
наспотич
наспочиватися
насправляти
нассятися
наставати
наставити
наставляти
наставляти 2
наставлятися
наставний
наставник
наставниця
насталити
насталювання
насталювати
настання
настановити
настановляти
настановлятися
настарчати
настати
настачати
настачитися
настеж
настелити
настелювати
настерігати
настерти
настигати
настил
настилати
настилування
настинати
настирати
настиратися
настиритися
настирливий
настирний
настирюватися
настіж
настільник
Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила. Верхнеднѣпр. у.
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Пропій, -по́ю, м. 1) Пропой; пьянство. Заробітку а ніякого! — А на пропій є? Мир. Пов. І. 129. Де попаде яку копійку, — все на пропій. Кіевск. у. 2) Пьяница. Ой я стала приступати, стала його устижати: «Ой пропою, пропою, пропала я за тобою». Чуб. V. 582.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Тернянка, -ки, ж. = тернослива. Анн. 275.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Нас спонсорують: