Медляк, -ка, м. = меделян.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Киця моруга.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.