Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нашеретувати
нашеретуватися
нашиванка
нашивати
нашивка
нашийник
нашийниця
нашильник
нашириця
нашити
нашіптувати
нашкодити
нашкрябати
нашмагати
нашмаркати
нашмаровувати
нашмаровуватися
нашматовувати
нашорошнти
нашорошувати
нашпиняти
нашпурляти
нашрітка
наштирити
наштопатися
наштрикати
наштрикнути
наштрикувати
наштрикуватися
наштричка
наштукувати
наштурити
наштурхати
нашукати
нашукувати
нашурубурити
нащадитися
нащадок
наще
нащебетати
нащебетатися
нащепити
нащербити
нащипати
нащо
нащока
нащосерце
нащулити
нащурити
наяложувати
наямлити
наячати
не
небавком
небагатий
небагато
небачний
небачучий
небезпека
небезпечний
небезпечність
небезпечно
небезпремінно
небережений
небесний
небесник
небеський
небилиця
небіж
небіжечка
небіжка
небіжчик
небіжчиця
небій
небіль
небір
небірка
небо
небога
небогий
небожа
небожечка
небожів
небожка
небожчик
небожчиця
неборак
неборачка
неборейко
небоян
небувалий
небувалість
небудь
невада
невара
невбачай
невблаганий
неввага
невважливий
невважливість
невважливо
невважний
невважність
невважно
невгавати
невгавний
невгавучий
невгадно
невгамований
невгамонний
невгамонність
невгаразд
невгарен
невгодний
невгожай
невдалеку
невдалий
невдалиця
невдалюга
невданий
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у.
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. Левиц. І. 5. У тих казанках киплять грішники. Стор. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Харьк. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. К. ЧР. 312. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Кв. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Вовч. III. 15. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі. Н. п.
Мрі́ти, мрі́ю, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Н. п. Діти мріли в сутінку. Левиц. І.
Наступниця, -ці, ж. Преемница. Желех.
Поминки, -нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. Cм. помин.
Принамний, -а, -е. Пригодный? способный ? Він у мене геть то принамний до писання. Гаразд пише: од його аби хто прочита. Лебед. у.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Терлиця, -ці, ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. терличка.
Нас спонсорують: