Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настобурчити
настобурчувати
настобурчуватися
настовбурчувати
настовбурчуватися
настовпужити
настовпужувати
настовпужуватися
настолочити
настолочувати
настопірити
настоптати
настоптувати
насторожати
насторочувати
насторошити
насторошувати
насторч
настоювати
настоянка
настояти
настоящий
настрахати
настрахатися
настрашити
настрашитися
настрашка
настрашувати
настремець
настренчити
настренчувати
настріляти
настроїти
настромити
настромлювати
настромлюватися
настроювати
настроюватися
настругати
настругувати
наструнчити
наструнчувати
настрючити
настрямок
наступ
наступати
наступник
наступниця
наступцем
настягатися
насувати
насуватися
насукати
насумритися
насунути
насупереки
насупити
насуплювати
насуплюватися
насупонитися
насупуватий
насушити
насушувати
насущний
насущник
насхил
наський
насяти
натаврити
натаганити
натантирити
натанцюватися
натарабанити
натасувати
натворити
нате
натекти
натеньки
натерменувати
натерпітися
натерти
натерть
натесати
натечи
натиканий
натикати I
натикати II
натина
натинати
натинатися
натинина
натиня
натирати
натиратися
натирачка
натирити
натиск
натискати
натиски
натиснути
натиснутися
натичка
натівати
натікати
натісувати
натішитися
наткати
наткатися
наткнути
наткнутися
натнути
натовкмачити
натовкмачувати
натовкти
натовктися
натовп
натовпитися
натовчи
натокмачувати
натолочити
Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретеноБуде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Грин. ІІІ. 72. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку. Грин. III. 92.
На́ї́док, -дку, м. 1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. Мет. 95. 2) Насыщеніе. на́ї́дку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. Мнж. 168. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Помарніти, -ні́ю, -єш, гл. Увянуть, похудѣть, зачахнуть, подурнѣть. Боже небо голубеє і те помарніло. Шевч. 404.
Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Штих, -ха, м. 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. Штихи у суходіл стромляли. АД. II. 19. 2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху. Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали. Драг. 62. 5) Як штихом докинуть. Очень близко. Ном. № 7748.
Нас спонсорують: