Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Дібровний, -а, -е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий.
Кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку.
На́ї́док, -дку, м. 1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. 2) Насыщеніе. на́ї́дку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. По кавунах малий наїдок. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Помарніти, -ні́ю, -єш, гл. Увянуть, похудѣть, зачахнуть, подурнѣть. Боже небо голубеє і те помарніло.
Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. 2) Брюки, штаны. Ум. убраннячко.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Штихи у суходіл стромляли.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.
5) Як штихом докинуть. Очень близко.