Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настобурчити
настобурчувати
настобурчуватися
настовбурчувати
настовбурчуватися
настовпужити
настовпужувати
настовпужуватися
настолочити
настолочувати
настопірити
настоптати
настоптувати
насторожати
насторочувати
насторошити
насторошувати
насторч
настоювати
настоянка
настояти
настоящий
настрахати
настрахатися
настрашити
настрашитися
настрашка
настрашувати
настремець
настренчити
настренчувати
настріляти
настроїти
настромити
настромлювати
настромлюватися
настроювати
настроюватися
настругати
настругувати
наструнчити
наструнчувати
настрючити
настрямок
наступ
наступати
наступник
наступниця
наступцем
настягатися
насувати
насуватися
насукати
насумритися
насунути
насупереки
насупити
насуплювати
насуплюватися
насупонитися
насупуватий
насушити
насушувати
насущний
насущник
насхил
наський
насяти
натаврити
натаганити
натантирити
натанцюватися
натарабанити
натасувати
натворити
нате
натекти
натеньки
натерменувати
натерпітися
натерти
натерть
натесати
натечи
натиканий
натикати I
натикати II
натина
натинати
натинатися
натинина
натиня
натирати
натиратися
натирачка
натирити
натиск
натискати
натиски
натиснути
натиснутися
натичка
натівати
натікати
натісувати
натішитися
наткати
наткатися
наткнути
наткнутися
натнути
натовкмачити
натовкмачувати
натовкти
натовктися
натовп
натовпитися
натовчи
натокмачувати
натолочити
Блешня, -ні, ж. Родъ удочки для крупной рыбы; крючекъ у этой удочки прикрѣпленъ къ небольшой металлической рыбкѣ. Вас. 186.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г.
Ма́мрати, -раю, -єш, гл. 1) Шарить, разыскивать ощупью. Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий. Новомоск. у. 2) Говорить непонятное. мамре в гаря́чці. Бредитъ. Вх. Лем. 433.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. Рудч. Ск. І. 18. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. Г. Барв. 501. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. Грин. І. 295. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Нас спонсорують: