Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Зцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить, напр. украсить орнаментировкой. Лушні мережані, колеса штучно повиточувані, ярма зцяцьковані, як на відданню у дівки сорочка. Г. Барв. 137.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Крючок, -чка, м. Ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. 4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги. Сумск. у. 5) Мѣра водки самая малая. Чуб. VI. 333.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.
Плюскати, -каю, -єш, гл. Плескать. А я слухаю... як ті пишні керманичі весельцями плюскають. Федьк.
Попереростати, -та́ю, -єш, гл. Перерасти (многихъ, о многихъ). Мої дочки вже мене попереростали. Богодух. у.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!». ЗОЮР. І. 253.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Нас спонсорують: