Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Близниця, -ці, ж. Близнецъ женскаго пола. Виросли, мов дві близниці, ніжні і хороші. Млак. 105.
Вальний, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. ІІІ. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.
Заї́хати Cм. заїздити.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда. Вх. Зн. 33. Шух. І. 31.
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Ритьми, ритю, нар. Назадъ. Вх. Зн. 59.
Сіромашний, -а, -е. Горемычный. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165.
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.
Нас спонсорують: