Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нелюдний
нелюдський
нелюдськість
нелюдько
нелюдяний
нелюдяність
нема
немать
неметкий
немжитися
немилий
немило
немилосердний
немилосердно
немилостивий
немилостиво
не-миний-корчма
неминуче
неминучий
неминучість
неминуще
неминущий
немівний
немірний
неміряно
неміч
немний
немов
немовля
немовлячий
немога
немогущий
неможливий
неможливість
неможливо
неможний
немока
немоценний
немошний
немощі
немощний
немрущий
немудрий
ненавидець
ненавидіти
ненавидний
ненавидник
ненависливий
ненависний
ненависть
ненадія
ненажера
ненажерливий
ненажерний
ненажир
ненаїдний
ненаїсть
неналежно
ненароком
ненасит
ненаситець
ненаситний
ненаський
ненатлий
ненатля
неначе
нендзорі
ненечка
ненила
ненін
ненуж
ненька
неньо
неньчин
неня
необавки
необачка
необачний
необачність
необережний
необережність
необережно
необзир
необлудний
необлудність
необлудно
необмильний
необорний
необорність
необходимий
неоглядки
неоглядно
неодинокий
неодіжний
неодмінне
неодмінний
неодмінно
неодмовний
неодмовно
неоднаковий
неоднаковість
неоднаково
неодукований
неозорвий
неозорно
неокаяний
неоковерний
неоковирний
неомильний
неомірний
неопалий
неопантровність
неоружний
неосвітний
неосудливий
неосудний
неосяжний
неосяжно
неотеса
неофит
Жиді́вський, -а, -е. Еврейскій, жидовскій. Попихач жидівський, виріс у порогу; а не клене долі, людей не займа. Шевч. 133. жидівське богомі́лля. Молитвенныя принадлежности евреевъ. жиді́вські гру́ші. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131. жиді́вські я́йця. Alkekengi chalicocubus. жиді́вські лепехи. Acorus calamus. ЗЮЗО. I. 109.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Люби́дра, -ри, ж. Огородная мята, Tropaeolum urinus. Мнж. 185.
Пливушки, -шок, ж. мн. Въ загадкѣ: сани. Пливуть пливушки, позадирали угору вушки. Грин. II. 311.
Подосиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Ном. № 7394. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. 2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби. Левиц. І. 15.
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном. стр. 301, № 379. Жаб'яча шкуратинка. Радом. у.
Нас спонсорують: