Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Бабські забубони.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Натівати, -ва́ю, -єш, гл. Начинать? затѣвать? Оце вже на иншу натіва (о ребенкѣ, сперва смѣявшемся, а потомъ начавшею плакать).
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий.
2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату.
Оклякнути, -ну́, -не́ш, гл. = оклякнути. Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його.
Позаставляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Заставить (во множествѣ).
2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві.
Сватба, -би, ж. соб. Всѣ участвующіе въ свадебномъ обрядѣ, за исключеніемъ новобрачныхъ и ихъ родителей.
Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. То скоком, то боком. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. 3) мн. Ноги у зайца. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Пороги въ рѣкѣ. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).