Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Критичний, -а, -е. Критическій. Желех.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Розчислити Cм. розчисляти.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило. АД. І. 171.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Нас спонсорують: