Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Безпереводно нар. Неистощимо, постоянно. У жида гроші безпереводно бувають. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. Cм. безвиводно.
Виднівка, -ки, ж. Бочка, въ которой было вино. Вх. Лем. 397.
Відказуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відказатися, -жуся, -жешся, гл. = отговариваться, отговориться.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик.
Павуриця, -ці, ж. = павичка. Вх. Лем. 446.
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.
Нас спонсорують: