Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. 2) Волынка. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. 3) Плохая собака. 4) об. Негодникъ, негодница.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ).
Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору.
Усиляти, -ляю, -єш, сов. в. усилити, -лю, -лиш, гл. Вдѣвать, вдѣть нитку въ иглу.
Ховатися, -ваюся, -єшся, гл.
1) Прятаться. Лисиця від дощу під борону ховалась, — не всяка, казала капля капне. Чи сам од кого ховаєшся, чи кого шукаєш?
2) Выкармливаться. Худоба буде добре ховатися.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька.
