Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накпити

Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 496.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКПИТИ"
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.
Запі́лок, -по́лку, м. ? МУЕ. III. 119, 123, 124. Молода стоїть у заполку, ждучи, поки увійде молодий. МУЕ. III. 96.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками. Левиц. Пов. 216.
Златогла́вий, -а, -е. = злотоглавий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий. K. МБ. X. 12.
Ніяк I нар. Нѣтъ возможности. Ніяк мені його взяти, — далеко мжить. Ніяк ій з дому піти, бо нінакого дитину кинути.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися. Богодух. у.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.