Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.
Облесливий, -а, -е. Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Берд. у. Лащився мов облеслива собака. Полт.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе. Драг. 187.
Підвечірковий, -а, -е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Чуб. II. 86. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде. Ном. № 3114, стр. 285.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Росквіт, -ту, м. 1) Расцвѣтъ. 2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі. Чуб. І. 74.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
Нас спонсорують: