Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды.
Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Ум. золота́рик.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).