Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
Банувати, -ную, -єш, гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі. Мир. ХРВ. 34.
Обвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣвать, обвѣять. Теплий вітрець.... обвівав її свіже рум'яне лице. Левиц. І. 81.
Перехиблювати, -люю, -єш, сов. в. перехи́бити, -блю, -биш, гл. Дѣлать, сдѣлать не такъ, какъ слѣдуетъ. Куди ні ступлю ступнем, — у всьому перехиблю, усе не по їх. Г. Барв. 444.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Тьопнути, -ну, -неш, гл. Хватить, ударить. Як тьопнув Сучченко змія, так і счесав йому всі три голови. Чуб. ІІ. 252.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: