Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накричати

Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКРИЧАТИ"
Батіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ батіг. 2) батіжки св. івана = петрови батоги. Вх. Пч. I. 9.
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Пашіти, -шу, -шиш, гл. 1) Издавать сильный запахъ. Погана смердюча горілка — аж із рота пашить. 2) Пышать, бить (о пламени). А полум'я з рота так і паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  
Сеймиковий, -а, -е. Относящійся къ сеймику.
Студінь, -ні, ж. Стужа. МУЕ. ІІІ. 54. А то студінь така, Господи! Федьк.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.