Бут, -та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. 3) Щебень. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Cм. бутити. 5) мн. бути. Родъ игры у мальчиковъ. Ум. бутик.
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Вельможна громада. Була колись шляхетчина, вельможная пані. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Поплітка, -ки, ж.
1) Верхняя прядь на веревкѣ.
2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі.
