Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.
Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками.
Карасірниця, -ці, ж. Керосиновая лампа, преимущественно безъ стекла.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Ракляцький, -а, -е. Босяцкій.
Свиснути, -сну, -неш, гл.
1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи.
2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула.
Скубнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Скубне за чуба.
Хвехвер, -ру, м. Перецъ. Оце яка в мене одрижка — все хвехвер та шахран одригується.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ум. цеглинка, цегли́ночка.