Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нанизати
нанизувати
нанімати
наніс
нанняти
наносити
наношувати
наньмати
нанюхати
нанюхатися
наняти
наобідатися
наобіцювати
наобриднути
наодлів
наодлуці
наодрізі
наодрізні
наодшибі
наоколо
наокруг
наопак
наопач
наопаш
наоповідати
наопуль
наорати
наорудувати
на-оружку
наорювати
наослаб
наосліп
наостанку
наохляп
наочне
наочний
напад
нападати I
нападати II
нападатися I
нападатися II
нападень
нападка
нападкуватий
нападок
нападь
напаковувати
напалити
напалок
напалювати
напалюватися
напам'ятатися
напам'ять
напануватися
напанькатися
напарити
напаритися
напаросити
напартелити
напарубкуватися
напарусити
напасати
напасатися
напаскудити
напасний
напасник
напасниця
напасочка
напасти I
напасти II
напастування
напастувати
напасть
напатрати
напахати
напахатися
напашити
напашитися
напащикувати
напевно
напекарювати
напекти
напелехати
напелешкатися
наперебеса
наперед
напереді
напередовець
наперекір
наперекіс
наперемінку
наперсниця
наперстник
наперстниця
наперсток
наперти
наперчити
напестуватися
напетлювати
напечатати
напечи
напивати
напиватися
напизитися
напилий
напилити
напилок
напилювати I
напилювати II
напинати
напинатися
напиндючитися
напиряти
напис
написати
напитати
напити
напитий
напиток
напихати
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Дзвені́ння, -ня, с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля. Левиц. Пов. 264.
Дурни́на, -ни, ж. = дурниця 1 и 2. Хиба тільки горілкою вп'єшся? Дурнину можно зробити й з вина. Зміев. у. Лежить цюра в дубині, не кланяється дурнині. Грин. ІІІ. 608. дурни́ну стро́їти. Говорить или дѣлать чепуху. Зміев. у.
Заду́маний, -а, -е. Задумчивый. Він бачив її не такою задуманою й мовчазною тепер, яка вона була недавно. Левиц. Пов. 298. Блакитні задумані очі. Мир. Пов. II. 76.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L. Анн. 208.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Нас спонсорують: