Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги.
Підвечірок, -рку, м. Закуска предъ ужиномъ.
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи.
Позатягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. 2) очі позатягало. Глаза ввалились.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. нар.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Пошарувати, -ру́ю, -єш, гл. Вымыть, при чемъ тереть мочалкой, щеткой и пр.
2) Прополоть.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка.
