Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирфи

Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Відпродати Cм. відпродувати.
Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Грин. III. 33. Cм. зірка.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у.
Тіснити, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить. Тіснить мене, мов ворога лихого. К. Іов. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРФИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.