Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біглий

Біглий, -а, -е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЛИЙ"
Ванберець, -рцю, м. Инбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... Чуб. V. 473.
Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя. Мет. 403.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Сд... = зд.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно. Ном. № 12695.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.