Власність, -ности, ж. Собственность. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували.
Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Там недалеко рибні заводи запорозькії. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Вітер доносив до них заводи дзвонів. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Обв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обв'язатися, -жуся, -жешся, гл. = об'язуватися, об'язатися.
Об'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. об'ї́стися, -їмся, -їсися, гл. Объѣдаться, объѣсться.
Тес, -су, м.
1) Тесъ, тесина, тесаная доска.
2) Раст. Saxus beccama L.
Трапеза, -зи, ж.
1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша.
2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.
Трепатися, -паюся, -єшся и плюся, -плешся, гл. Трястись, встряхиваться, дрожать. На ясени листя ся трепле. Cм. тріпатися.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. На своє лице християнське хрест собі положила.