Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бібула

Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБУЛА"
Бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Безецник, -ка, м. Безстыдникъ. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.
Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... К. ХII. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. ІІ. 200).
Сіменястий, -а, -е. = семенастий. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Ном. № 1332.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІБУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.