Берца, -ци, ж.
1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу.
2) берци. Часть плуга (какая?)
Висихати, -хаю, -єш, сов. в. висхнути, и висохти, -хну, -неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Кухоль ходить, переходить, так і висихає.
Відводини, -дин, ж. мн. Обѣдъ новобрачныхъ, свекра и свекрови у тестя и тещи въ послѣдній день свадебныхъ пиршествъ — субботу той недѣли, въ началѣ которой было весілля, а затѣмъ ужинъ тестя и тещи въ хатѣ новобрачнаго.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати.
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане.
