Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Вітки нар. = відки. А вітки ти, пане-брате?
Грудни́й, -а́, -е́. 1) Грудной. 2) = Грудуватий (отъ слова груда). Грудна́ доро́га. Дорога съ колотью, колоткая дорога.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Неможливо нар. Невозможно.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Плакать.
1) Сочиться. Яром вода слезить.
Тільки нар. = тілько.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
