Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігунці

Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЦІ"
А́ґрист, -та, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Бутелька, -ки, ж. = пляшка. Стор. МПр. 72. Ум. бутельочка.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Криво нар. 1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так. Ном. 2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. К. Іов. 66. В тім себе милиш і на криво цілиш. ЗОЮР. І. 317. Не свідкуй криво. Єв. Мр. X. 19.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.
Чавун, -на, м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ком. II. 18. Ум. чавунець. Драг. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГУНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.