Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. Cм. бруслина.
Відкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкотитися, -кочуся, -тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині.
Душогу́бець, -бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Той був душогубець.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ.
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Упасти 1 Cм. упадати.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.