Бантувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить; толкать.
2) Уничтожать.
Відтулити Cм. відтуляти.
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Дуб'Я́к, -ка́, м. = дубняк? Гайда, гайда, дівча, гайда! де ж я тебе завтра знайду: чи в дуб'яках, чи в кропиві? Ум. дубячо́к.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Настигати, -га́ю, -єш, сов. в. настигнути и настигти, -гну, -неш, гл.
1) Догонять, догнать, настигать, настичь. В село із лісу вовк забіг... Проклятий люд з собаками настиг.
2) Приходить, прійти; являться, явиться; приближаться, приблизиться; прибывать, прибыть; поспѣвать, поспѣть. А за тим настигли сестри, куми та зовиці. Настигає й весна. Темна нічка настигала. Ти в дорозі не снуєшся, як спасівка настигне. Бог мені поміг: настигнув в пору на весілля. Настигли в город Таганрог.
3) Созрѣвать, созрѣть (о многомъ) Настигли груші, яблука. Настигли ягоди.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Оханись, Господь з тобою.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ.