Бедро, -ра, с.
1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками.
2) їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади.
Бокор, -ра, м. Плотъ.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Самура, -ри, ж. Свинья.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля.
Усмикнути, -кну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Череп, -па, м.
1) Черепъ. Вимовляю з голови, з черепа. До мізку череп розбиває.
2) Большой черепокъ.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы.
