Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирувати

Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРУВАТИ"
Ганчариха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Кадуб, -ба, м. = кадіб. Ном. № 12888.  
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Набра́ти, -ся. Cм. набірати, -ся.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Повисипувати, -пую, -єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. І. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Попотіти, -тіємо, -єте, гл. Вспотѣть (о многихъ). Біжучи, попотіли. АД. II. 37.
Становлення, -ня, с. Установка.
Шарлай, -лая, м. Раст. Centaurea margaritacea. Мнж. 194.
Шугалія, -лії, ж. Большая лодка. Н. Вол. у. Слово встрѣчается также у Климентія: Робят окрент, кораблі і гемії, каторги, обшивні струги і шугалії. О. 1861. І. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.