біг II
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Том 1, ст. 60.