Божество, -ва, с. Божество. Ольга тепер здавалась йому божеством.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Як тополя серед поля гнучка та висока. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило.
Загугни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. І мені Господь послав побратима, — загугнив Кривоніс.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой).
Зцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить, напр. украсить орнаментировкой. Лушні мережані, колеса штучно повиточувані, ярма зцяцьковані, як на відданню у дівки сорочка.
Льон, -ну, м.
1) Ленъ, Linum usilatissimum. L.
2) дикий льон. Раст. Linum perenne.
3) жовтий —. Раст. Linum flavum.
4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Умивальниця, -ці, ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю.
