Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло.
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса).
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.
