Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці.
Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Впали карі очі, засохли губи.
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ.
Псалтирний, -а, -е. Псалтырный. Псалтирні вірші. На струнах псалтирних заграю.
Сисати, -са́ю, -єш, гл. = ссати. Паця сисат.
Тридцятострунний, -а, -е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ.
