Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бівпушок

Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІВПУШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІВПУШОК"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Висапатися, -паюся, -єшся, гл. Отдышаться.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Запрова́дження, -ня, с. Заведеніе, учрежденіе.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІВПУШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.