Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ум. лошачо́к.
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші.
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. Люде (його) оббігають.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми.
Шпоня, -ні, ж.
1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ.
2) Коготь хищной птицы.
