Безлистий, -а, -е. Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. Безлиста акація.
Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Залучав скотину. Гусей або утяток з річки залучити. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити.
Охолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. охолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Прохлаждаться, прохладиться.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини.
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Не ввірився ще йому світ. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай.
Ушивальник, -ка, м.
1) Узенькій ремешекъ для сшиванія.
2) Кровелыцшсъ соломою.